- кон'югація
- —————————————————————————————кон'юга́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
кон'югація
Смотреть что такое "кон'югація" в других словарях:
кон'югаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кон'югаційний — а, е. Стос. до кон югації … Український тлумачний словник
кон'югація — ї, ж., біол. 1) Процес запліднення; злиття (тимчасове) двох клітин або одноклітинних тіл для запліднення. 2) Клітинний контакт мікроорганізмів, під час якого здійснюється перехід генетичного матеріалу однієї клітини в іншу. 3) Попарне з єднання… … Український тлумачний словник
кон'югувати — у/є, недок. Здійснювати кон югацію … Український тлумачний словник
амфітена — и, ж. Фаза мейозу, для якої характерний початок кон югації хромосом … Український тлумачний словник
асинапсис — у, ч. Відсутність кон югації хромосом у мейозі … Український тлумачний словник
парасиндез — у, ч. Кон югація гомологічних хромосом у профазі першого поділу мейозу … Український тлумачний словник
пахінема — и, ж. Третя стадія профази і мейозу, під час якої завершується кон югація гомологічних хромосом … Український тлумачний словник
псевдобівалент — а, ч., біол. Асоціація, яка складається з двох хромосом і зовні нагадує бівалент, але не зумовлена кон югацією … Український тлумачний словник
супряження — я, с., хім. Те саме, що кон югація … Український тлумачний словник
